LRE Launch – Ukraine

Language Rich Europe launches the results of its research in Kyiv, Ukraine on Friday 9 November at the Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Pedagogic Sciences of Ukraine.

Ukraine is one of only three non-EC countries participating in the project (the others are Bosnia and Herzegovina and Switzerland).

The programme for the event is as follows:

Welcome speeches by the President of the National Academy of Pedagogic Sciences, the Directory of British Council Ukraine and the Deputy Minister of Education and Science.

Project overview by Eilidh MacDonald, Project Co-ordinator Language Rich Europe, British Council Germany

Cross-national analysis of language policies and practices in Europe by Prof. Guus Extra, Tilburg University

Presentation of the LRE research results in Ukraine – Lyubov Naydonova, Institute of Social and Political Psychology

Presentation on language policies and practices in Wales – Martin Dowle, British Council Ukraine

The presentations will be followed by a round table discussion with the following topics and speakers:

Language Policy Trends in Lithuania, Vilma Backiute, Ministry of Education and Science of Lithuania

Main Aspects of Multilingual Education Development in Autonomous Republic of Crimea: Policy, Identity, Culture – Iryna Brunova-Kalisetska and Yulia Tyschenko, Crimea Policy Dialogue Project

Issues of language policy in higher education – Prof. Stepko M.F, Institute of Higher Education

Presentation by Prof Vasyutynsky V.O., Institute of Social and Political Psychology

Language policy and the language situation in Ukraine, Prof. Masenko L.T., Kyiv-Mohyla Academy

University Dialogue Guus Extra: language, multiculturalism, identity

Last week we posted an interview in which Professor Guus Extra from Tilburg University in the Netherlands gave a series of lectures in the leading Ukrainian universities on language situation in Europe, multiculturalism, minority languages and other language issues. Below is a report of his lecture in Lviv (in Ukrainian). For more information in English, please have a look at the video clip at the end of this article.

Університетський діалог Гууса Екстра: мова, мультикультуралізм, ідентичність

23 лютого 2012 року у Дзеркальній залі в рамках «Університетських діалогів» Центру гуманітарних досліджень Університету та проекту Британської ради «Багатомовна Європа» відбулась зустріч із професором Тілбурзького університету (Нідерланди), завідувачем кафедри мови і меншин, директором Центру вивчення багатокультурного суспільства «Вавилон» (1998-2008), координатором «Проекту багатомовних міст» (1998-2004), співавтором трьох книг, присвячених багатомовності та мультикультуралізму, автором численних публікацій на теми другої мови, рідної мови іммігрантів і багатомовності в освіті Гуусом Екстра.

Нідерландський професор виступив із публічною лекцією «Багатомовна Європа: виклики і перспективи», під час якої розповів про європейську й американську моделі різноманітності, мовне сузір’я Європи, розмаїття у багатокультурній Європі та за її межами, багатомовність в освіті та голландську мову за кордоном. Зокрема Гуус Екстра закцентував увагу на важливості розуміння та сприйняття багатьох культур і вивчення різних мов: «Якщо ви хочете збагнути, ким ви є, ви повинні пожити серед іншої культури, пізнати інше для того, щоб зрозуміти себе».

На думку професора Гууса Екстра, багатокультурність і багатомовність суспільств сприяє розширенню світогляду кожного індивіда та запобігає фактору етноцентризму, який часто призводить до неприємних наслідків в історії. Європа, за словами ученого, більш відкрита для різноманіття мов і культур, аніж США чи інші багатокультурні країни. «У Європі всі подорожують зі словником, тоді як у США, якщо ти не знаєш англійської, то це виключно твої проблеми. Це свідчить про великий етноцентризм американців. Багато з них вважають, що їхня країна перша у світі, а це неправда», –  констатував голландський професор.

Порівнюючи американський і європейський менталітет доповідач зазначив, що у США набагато вільніші правила щодо громадянства та мови на рівні законів і Конституції. Причину професор вбачає у тому, що батьки-засновники США самі розмовляли на різних мовах і для захисту своїх нащадків у майбутньому задекларували, що кожна дитина, народжена у США, є американцем. .

Втім, Гуус Екстра наголосив, що, незважаючи на різне ставлення до багатомовності і мультикультуралізму, жодне велике місто сучасності не може вважатися одномовним: «для прикладу дослідження свідчать про те, що  у Лондоні зараз розмовляють 260 мовами, у Голландії часто голландську мову діти вивчають як свою другу мову… Львів теж не є винятком – це місто, у якому говорять більше, аніж двома чи трьома мовами».

Багатокультурність і багатомовність професор сприймає як невід’ємний і потрібний елемент сучасного світу, який сприяє обміну досвідом і посиленій здатності сприймати різні ідеї у різноманітному світі. Учений зазначив, що є прихильником позиції Європейської комісії, яка передбачає вивчення з раннього віку ще двох мов, окрім офіційної.

«Ця позиція ЄС правильна, оскільки вона забезпечує збереження та знання офіційної мови країни, рідної мови жителів ЄС та вивчення іншої мови за вибором», –  зазначив Гуус Екстра.

Відповідаючи на питання щодо мовної ситуації в Україні, професор наголосив на надзвичайній важливості збереження і функціонування офіційної мови, водночас зазначивши, що необхідно забезпечувати можливість додаткового вивчення інших мов. Гуус Екстра говорив, що багатомовність не повинна означати втрату ідентичності.

Про Львів нідерландський гість сказав, що йому дуже подобається місто, його відкритість для Європи та багатокультурність, яка надає місту неповторної атмосфери.

Окрім зустрічі у Дзеркальній залі, у п’ятницю, 24 лютого 2012 року, професор Гуус Екстра візьме участь у засіданні круглого столу «Багатомовне місто: як не зруйнувати Вавилонську вежу» у конференц-залі Центру міської історії Центрально-Східної Європи. На засіданні буде обговорено сучасні проекти багатокультурних міст у Європі, досвід мовної політики Австро-Угорщини у Львові, питання ідентичності на прикладі Львова і Донецька й інші питання, які безпосередньо торкаються глобалізаційних процесів у сучасному світі та пов’язаних із ними викликів.

Guus Extra: Ukraine is already practising trilingualism

Below is an interview with Guus Extra, Professor at Tilburg University in the Netherlands. He recently gave a series of lectures in the leading Ukrainian universities on the topics of language situation in Europe, multiculturalism, minority languages and other similar issues. The lectures were very successful and received positive feedback from more than 330 participants. Please find a shortened version of the article below (in Ukrainian) and a link to the full article at the end (also in Ukrainian). Professor Guus Extra was interviewed by Maria Fronoschuk.

Гуус Екстра: «Україна вже живе в умовах трилінгвізму»

Чим більше мов знаєш, тим більше шансів знайти себе у цьому великому світі. Але всіх мов не вивчиш. Аби зрозуміти, якими мовами говоритиме світ завтра, «Платформа» зустрілася з професором з Нідерландів, завідувачем кафедри мов і меншин Тілбурзького університету, Гуусом Екстра. Він завітав в Україну в рамках програми British Council «Багатомовна Європа». Пан Гуус Екстра спеціалізується на питаннях мовної адаптації іммігрантських меншин та освіти на національному та європейському рівнях. Користуючись нагодою ми також розпитали професора про його бачення мовної ситуації в Україні.

Як вирішувати проблеми, які виникають у багатомовних країнах?

В рамках свого візиту в Україну я провів лекцію для студентів Національного лінгвістичного університету. Я вирішив присвятити її висвітленню ідеї трилігнвізму, так званої «трилінгвістичної формули», яку сьогодні активно просуває Європейська Комісія. Що це таке? Як, власне, зрозуміло з назви, вона полягає у створенні лінгвістичної системи, у якій функціонувало б три мови. Якщо ми говоримо про Європейський Союз, то ця ідея втілюється таким чином. Першою, але, що важливо, не домінантною, є мова країни, в якій ви живете. Тут все виглядає дуже просто, але насправді воно таким не є. Річ у тім, що з глобалізацію значного масштабу набула і міграція. Тобто сьогодні для більшості (близько 60%) людей державна мова фактично є вже другою після рідної. Ця тенденція актуальна для усієї Західної Європи. Другою є мова «інтернаціонального престижу». Зрозуміло, що Комісія, намагаючись бути толерантною, відкрито не каже, що це англійська. Зроби вона так, наприклад, Франція одразу образилась би. Але всі ми розуміємо реальний стан речей. Навіть у початковій школі діти обов’язково вивчають англійську. І нарешті третя мова – «мова персональної адаптації». Вона, перш за все, актуальна для емігрантів. Це може бути турецька, арабська, сомалі та будь-яка інша мова країни, з якої приїхали люди. Ця формула є універсальною і може застосовуватися будь-де.

Як ви можете прокоментувати мовну ситуацію в Україні?

Україна, на мою думку, не є винятком із загальносвітових тенденцій. Після коректної оцінки ситуації, стає зрозуміло, що ви вже застосовуєте цю трилінгвістичну формулу. Тобто маєте свою власну українську мову як державну та офіційну, так само використовуєте англійську як мову «престижу», а домінантна національна меншина спілкується російською. І, на перший погляд, це абсолютно нормально. Наскільки я знаю, в Україні налічується близько 13 мов національних меншин. Але ваша проблема в тому, що кількість російськомовного населення значно перевищує кількість носіїв інших мов. Цим Україна чимось нагадує мені Литву. Там, як ви знаєте, російська довгий час була мовою «престижу» та домінувала над національною. Але зараз пріоритети змінилися, і тим, хто послуговувався лише російською, доводиться вчити державну мову. У випадку України – це цілковито політичне питання. І вирішувати його слід так само на політичному рівні.

Наскільки я зрозумів, в вашій країні зараз панівною патріотичною ідеєю є збереження тільки однієї державної мови – української. Жодних «українська + російська». Зараз ви намагаєтеся направляти людей, агітувати їх спілкуватися українською, робити так, щоб саме вона була мовою науки, політики тощо. Але треба пам’ятати, що мови національних меншин також потрібно підтримувати, хоча б на регіональному рівні. Маємо схожу ситуацію в Нідерландах. І в нас вона вирішується просто: представники національних меншин продовжують спілкуватися своєю мовою, можуть вільно робити це, але мусять знати і державну.

Повний текст інтервю можна знайти на сайті http://www.platfor.ma/articles/guus-extra/